ReAl

Справ багато, часу вільного нема, але тут просто не втримався.
Пробігаючи в черговий раз по інтернету і шукаючи дещо цікаве для себе, натикаюся на сторінку вчителя математики.
А там таке:

Страничка учителя математики Коростелёвой Елены Львовны

(высшая квалификационная категория, дважды лауреат премии Сороса
дипломант конкурса “Учитель года-2002”, дипломант городского конкурса Департамента образования г.Москвы “Панорама воспитательных систем”)

Проектная работа “Математические образы в поэзии”

1 место на конкурсе “Ломоносовские чтения”
Авторы: ученики 10б класса Угаров Артем, Зданович Евгений
Руководитель Коростелёва Е.Л.

Математика и поэзия, физика и лирика… Глубокое эстетическое начало, заложенное в сущности математических наук, приближает их и к музыке и к поэзии. Мы расскажем. Какие неожиданные прозрения возникают у поэтов. Когда они в своем творчестве обращаются к научной тематике.

Ну, звичайно, непогано, що учні під керівництвом вчителя ламають той стереотип, що «фізики» та «лірики» — то протилежні полюси. Але… Не знаю вже, це вчитель зі своєї домашньої бібліотеки гарний журнал приніс і підказав «спишіть», чи хтось із учнів на батьківських поличках знайшов таке і підвів вчителя, але результат той самий — могла бути непогана стаття (якби з журналу взяти ідею і виконали власний пошук — матеріалу знайшлося б), а вийшов плагіат. Бо це «перше місце на конкурсі» зароблено шляхом передирання статті Марка Башмакова «Математические образы в поэзии» з 14–16 сторінок другого номеру журналу «Квант» за 1988 рік та короткого редакційного вступу до цієї та наступної статей. Звісно, без жодної згадки журналу та автора.

Трохи скоротили текст (бо вступ стосувався двох статей), трохи осучаснили, додали дрібницю, яка, на мій погляд, не сильно і тулиться у текст. Порівняйте:

Далі все по тексту журналу, лише перед кінцем у «проектній роботі», яка зайняла «1 место на конкурсе „Ломоносовские чтения“», вставлено строфу про одиницю з поеми Маяковського «Владимир Ильич Ленин».

Навіть не поцікавилися тим, що у сучасній російській термінології прийнято казати «фракталы» а не «фрактали», як було у квантівській статті.

Ось так займають перші місця, стають дипломантами-лауреатами…
Вчіться, дітки…

Карлик, що стоїть на плечах велетня — може й бачить далі велетня. Хом’ячок, що сидить на плечах того карлика, точно не бачить далі не лише карлика (хоч і очі десь на рівні його очей), але й велетня. Просто очі у хом’ячка інакше влаштовані — бачать не набагато далі, ніж їжа під носом.